Bokmålsordboka
rune 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rune | runer | runa | har runa | run! |
| runet | har runet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| runa + іменник | runa + іменник | den/det runa + іменник | runa + іменник | runende |
| runet + іменник | runet + іменник | den/det runede + іменник | runede + іменник | |
| den/det runete + іменник | runete + іменник | |||
Походження
av rune (1Значення та вживання
drive med trolldomskunster;
trolle, spå