Bokmålsordboka
rundjule
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rundjule | rundjuler | rundjulte | har rundjult | rundjul! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rundjult + іменник | rundjult + іменник | den/det rundjulte + іменник | rundjulte + іменник | rundjulende |
Значення та вживання
gi kraftig juling (1)