Bokmålsordboka
rumle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rumle | rumler | rumla | har rumla | ruml!rumle! |
| rumlet | har rumlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rumla + іменник | rumla + іменник | den/det rumla + іменник | rumla + іменник | rumlende |
| rumlet + іменник | rumlet + іменник | den/det rumlede + іменник | rumlede + іменник | |
| den/det rumlete + іменник | rumlete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
larme hult;
Приклад
- det rumler i magen;
- toget rumlet gjennom tunnelen