Bokmålsordboka
befordring
іменник чоловічий або жіночий
рід | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
чоловічий | en befordring | befordringen | befordringer | befordringene |
жіночий | ei/en befordring | befordringa |
Вимова
befårˊdringПоходження
av befordreЗначення та вживання
- det å transporteres;
Приклад
- befordring av gods