Bokmålsordboka
rulleføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rulleføre | rullefører | rulleførte | har rulleført | rullefør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rulleført + іменник | rulleført + іменник | den/det rulleførte + іменник | rulleførte + іменник | rulleførende |
Значення та вживання
føre opp vernepliktig mannskap i rulle (2
Приклад
- ungdommer som rulleføres etter endt førstegangstjeneste