Bokmålsordboka
ruinere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ruinere | ruinerer | ruinerte | har ruinert | ruiner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ruinert + іменник | ruinert + іменник | den/det ruinerte + іменник | ruinerte + іменник | ruinerende |
Походження
jamfør ruinЗначення та вживання
- ødelegge, skade
Приклад
- saken har nesten ruinert kommunens omdømme
- brukt som adjektiv:
- ruinerte slektsbånd
- ødelegge økonomisk;gjøre fattig
Приклад
- mange ble ruinert etter børskrakket