Bokmålsordboka
rubbe 1
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å rubbe | rubber | rubba | har rubba | rubb! |
rubbet | har rubbet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
rubba + іменник | rubba + іменник | den/det rubba + іменник | rubba + іменник | rubbende |
rubbet + іменник | rubbet + іменник | den/det rubbede + іменник | rubbede + іменник | |
den/det rubbete + іменник | rubbete + іменник |
Значення та вживання
skrubbe, gni, skrape