Bokmålsordboka
befatte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å befatte | befatter | befatta | har befatta | befatt! |
| befattet | har befattet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| befatta + іменник | befatta + іменник | den/det befatta + іменник | befatta + іменник | befattende |
| befattet + іменник | befattet + іменник | den/det befattede + іменник | befattede + іменник | |
| den/det befattete + іменник | befattete + іменник | |||
Вимова
befatˊteПоходження
fra lavtysk ‘gripe, fatte om’Фіксовані вирази
- befatte seg medbeskjeftige seg med;
ha å gjøre med- jeg befatter meg ikke med politikk