Bokmålsordboka
romanisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å romanisere | romaniserer | romaniserte | har romanisert | romaniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| romanisert + іменник | romanisert + іменник | den/det romaniserte + іменник | romaniserte + іменник | romaniserende |