Bokmålsordboka
ritualisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ritualisere | ritualiserer | ritualiserte | har ritualisert | ritualiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ritualisert + іменник | ritualisert + іменник | den/det ritualiserte + іменник | ritualiserte + іменник | ritualiserende |
Значення та вживання
gjøre til ritual
Приклад
- nye måter å ritualisere fødsel og navngivning på
- brukt som adjektiv:
- ritualisert praksis