Bokmålsordboka
ripostere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ripostere | riposterer | riposterte | har ripostert | riposter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ripostert + іменник | ripostert + іменник | den/det riposterte + іменник | riposterte + іменник | riposterende |
Значення та вживання
- i fekting: utføre et støt som avverger støt fra motstanderen
- svare slagferdig