Bokmålsordboka
ringeakte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ringeakte | ringeakter | ringeakta | har ringeakta | ringeakt! |
| ringeaktet | har ringeaktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ringeakta + іменник | ringeakta + іменник | den/det ringeakta + іменник | ringeakta + іменник | ringeaktende |
| ringeaktet + іменник | ringeaktet + іменник | den/det ringeaktede + іменник | ringeaktede + іменник | |
| den/det ringeaktete + іменник | ringeaktete + іменник | |||
Значення та вживання
se ned på;
jamfør ringeaktende
Приклад
- han ringeakter vitenskap