Bokmålsordboka
rikle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rikle | rikler | rikla | har rikla | rikl!rikle! |
| riklet | har riklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rikla + іменник | rikla + іменник | den/det rikla + іменник | rikla + іменник | riklende |
| riklet + іменник | riklet + іменник | den/det riklede + іменник | riklede + іменник | |
| den/det riklete + іменник | riklete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- rikle med dørklinken
- være ustø, rugge på seg;sitte løst, slarke
Приклад
- øksa rikler i skaftet