Bokmålsordboka
restløs, restlaus
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| restlaus | restlaust | restlause | restlause |
| restløs | restløst | restløse | restløse |
Значення та вживання
uten forbehold;
fullt og helt
Приклад
- restløs lojalitet
- brukt som adverb:
- gå restløst inn for noe