Bokmålsordboka
resorbere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resorbere | resorberer | resorberte | har resorbert | resorber! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resorbert + іменник | resorbert + іменник | den/det resorberte + іменник | resorberte + іменник | resorberende |
Походження
fra latin, av re- og sorbere ‘suge’Значення та вживання
suge opp, oppta (næring)