Bokmålsordboka
resonnere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resonnere | resonnerer | resonnerte | har resonnert | resonner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resonnert + іменник | resonnert + іменник | den/det resonnerte + іменник | resonnerte + іменник | resonnerende |
Походження
gjennom fransk; fra latin, av ratio ‘fornuft’Значення та вживання
tenke over, overveie
Приклад
- resonnere seg fram til noe
- brukt som adjektiv:
- en resonnerende og nyansert retorikk