Bokmålsordboka
resitere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resitere | resiterer | resiterte | har resitert | resiter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resitert + іменник | resitert + іменник | den/det resiterte + іменник | resiterte + іменник | resiterende |
Походження
fra latin ‘forelese, foredra’Значення та вживання
lese opp, si fram;