Bokmålsordboka
resipere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resipere | resiperer | resiperte | har resipert | resiper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resipert + іменник | resipert + іменник | den/det resiperte + іменник | resiperte + іменник | resiperende |
Походження
fra latin ‘motta’Значення та вживання
- innføre, oppta i et selskap
- tilegne seg;sanse