Bokmålsordboka
residivere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å residivere | residiverer | residiverte | har residivert | residiver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| residivert + іменник | residivert + іменник | den/det residiverte + іменник | residiverte + іменник | residiverende |
Походження
gjennom fransk; fra latinЗначення та вживання
om sykdom: komme tilbake