Bokmålsordboka
renonsere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å renonsere | renonserer | renonserte | har renonsert | renonser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| renonsert + іменник | renonsert + іменник | den/det renonserte + іменник | renonserte + іменник | renonserende |
Походження
fra fransk; av latin renuntiare ‘bringe tilbake en melding’Значення та вживання
gi avkall på;
frasi seg;
gi opp
Приклад
- renonsere på sikkerheten;
- de renonserte på lønnskravene