Bokmålsordboka
rekommandere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rekommandere | rekommanderer | rekommanderte | har rekommandert | rekommander! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rekommandert + іменник | rekommandert + іменник | den/det rekommanderte + іменник | rekommanderte + іменник | rekommanderende |
Походження
fra middelalderlatin; jamfør re- og kommandereЗначення та вживання
- mot en tilleggsavgift pålegge postverket et visst ansvar for at en sending kommer sikkert fram
Приклад
- rekommandere et brev
- brukt som adjektiv:
- rekommandert post