Bokmålsordboka
reive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å reive | reiver | reiva | har reiva | reiv! |
| reivde | har reivd | |||
| reivet | har reivet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| reiva + іменник | reiva + іменник | den/det reiva + іменник | reiva + іменник | reivende |
| reivd + іменник | reivd + іменник | den/det reivde + іменник | reivde + іменник | |
| reivet + іменник | reivet + іменник | den/det reivede + іменник | reivede + іменник | |
| den/det reivete + іменник | reivete + іменник | |||
Значення та вживання
svøpe inn i reiver (2
Приклад
- reive en unge