Bokmålsordboka
reformere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å reformere | reformerer | reformerte | har reformert | reformer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| reformert + іменник | reformert + іменник | den/det reformerte + іменник | reformerte + іменник | reformerende |
Походження
fra latin ‘forme på ny’Значення та вживання
Фіксовані вирази
- den reformerte kirkede protestantiske trossamfunn som ble grunnlagt av Zwingli og Calvin