Bokmålsordboka
realitetsbehandle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å realitetsbehandle | realitetsbehandler | realitetsbehandla | har realitetsbehandla | realitetsbehandl!realitetsbehandle! |
| realitetsbehandlet | har realitetsbehandlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| realitetsbehandla + іменник | realitetsbehandla + іменник | den/det realitetsbehandla + іменник | realitetsbehandla + іменник | realitetsbehandlende |
| realitetsbehandlet + іменник | realitetsbehandlet + іменник | den/det realitetsbehandlede + іменник | realitetsbehandlede + іменник | |
| den/det realitetsbehandlete + іменник | realitetsbehandlete + іменник | |||
Значення та вживання
behandle kjernespørsmålet i en sak;