Bokmålsordboka
raute
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å raute | rauter | rauta | har rauta | raut! |
| rautet | har rautet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rauta + іменник | rauta + іменник | den/det rauta + іменник | rauta + іменник | rautende |
| rautet + іменник | rautet + іменник | den/det rautede + іменник | rautede + іменник | |
| den/det rautete + іменник | rautete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
om storfe: brøle
Приклад
- kuene rauter på båsen