Bokmålsordboka
ratte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ratte | ratter | ratta | har ratta | ratt! |
| rattet | har rattet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ratta + іменник | ratta + іменник | den/det ratta + іменник | ratta + іменник | rattende |
| rattet + іменник | rattet + іменник | den/det rattede + іменник | rattede + іменник | |
| den/det rattete + іменник | rattete + іменник | |||
Походження
av ratt (1Значення та вживання
dreie raskt på rattet
Приклад
- han måtte ratte veldig for å holde bilen på veien