Bokmålsordboka
ranke 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ranke | ranker | ranka | har ranka | rank! |
| ranket | har ranket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ranka + іменник | ranka + іменник | den/det ranka + іменник | ranka + іменник | rankende |
| ranket + іменник | ranket + іменник | den/det rankede + іменник | rankede + іменник | |
| den/det rankete + іменник | rankete + іменник | |||
Значення та вживання
gjøre rank (1);
Приклад
- ranke ryggen;
- han ranket seg