Bokmålsordboka
raljere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å raljere | raljerer | raljerte | har raljert | raljer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| raljert + іменник | raljert + іменник | den/det raljerte + іменник | raljerte + іменник | raljerende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
gjøre narr av;
Приклад
- de raljerer over samfunnsutviklingen;
- han raljerte med kultureliten