Bokmålsordboka
radbrekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å radbrekke | radbrekker | radbrekka | har radbrekka | radbrekk! |
| radbrekket | har radbrekket | |||
| radbrekte | har radbrekt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| radbrekka + іменник | radbrekka + іменник | den/det radbrekka + іменник | radbrekka + іменник | radbrekkende |
| radbrekket + іменник | radbrekket + іменник | den/det radbrekkede + іменник | radbrekkede + іменник | |
| den/det radbrekkete + іменник | radbrekkete + іменник | |||
| radbrekt + іменник | radbrekt + іменник | den/det radbrekte + іменник | radbrekte + іменник | |
Походження
fra tysk rad ‘hjul’, og brecken ‘brekke’; opprinnelig knuse en forbryters lemmer og brystkasse med eller på et hjul som straffЗначення та вживання
Приклад
- radbrekke skuespill;
- de radbrekte julesangene