Bokmålsordboka
påse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påse | påser | påså | har påsett | påse! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påsett + іменник | påsett + іменник | den/det påsette + іменник | påsette + іменник | påseende |
Значення та вживання
se til, føre tilsyn med, sørge for
Приклад
- påse at forskriftene blir overholdt