Bokmålsordboka
påklage
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påklage | påklager | påklaga | har påklaga | påklag! |
| påklagde | har påklagd | |||
| påklaget | har påklaget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påklaga + іменник | påklaga + іменник | den/det påklaga + іменник | påklaga + іменник | påklagende |
| påklagd + іменник | påklagd + іменник | den/det påklagde + іменник | påklagde + іменник | |
| påklaget + іменник | påklaget + іменник | den/det påklagede + іменник | påklagede + іменник | |
| den/det påklagete + іменник | påklagete + іменник | |||
Значення та вживання
i jus: klage over
Приклад
- påklage rettens avgjørelse