Bokmålsordboka
påhvile
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påhvile | påhviler | påhvilte | har påhvilt | påhvil! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påhvilt + іменник | påhvilt + іменник | den/det påhvilte + іменник | påhvilte + іменник | påhvilende |
Значення та вживання
ligge på en som plikt
Приклад
- det påhviler deg et stort ansvar