Bokmålsordboka
pågripe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pågripe | pågriper | pågreippågrep | har pågrepet | pågrip! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pågrepen + іменникpågrepet + іменник | pågrepet + іменник | den/det pågrepne + іменник | pågrepne + іменник | pågripende |
Значення та вживання
Приклад
- pågripe tyven