Bokmålsordboka
påføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påføre | påfører | påførte | har påført | påfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påført + іменник | påført + іменник | den/det påførte + іменник | påførte + іменник | påførende |
Значення та вживання
- være årsak til
Приклад
- påføre noen store tap
- stryke på
Приклад
- påføre maling