Bokmålsordboka
påberope
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påberope | påberoper | påberopte | har påberopt | påberop! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påberopt + іменник | påberopt + іменник | den/det påberopte + іменник | påberopte + іменник | påberopende |
Фіксовані вирази
- påberope segvise til, skylde på
- påberope seg manglende erfaring