Bokmålsordboka
pønske, pønse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pønse | pønser | pønsa | har pønsa | pøns! |
| pønset | har pønset | |||
| å pønske | pønsker | pønska | har pønska | pønsk! |
| pønsket | har pønsket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pønsa + іменник | pønsa + іменник | den/det pønsa + іменник | pønsa + іменник | pønsende |
| pønset + іменник | pønset + іменник | den/det pønsede + іменник | pønsede + іменник | |
| den/det pønsete + іменник | pønsete + іменник | |||
| pønska + іменник | pønska + іменник | den/det pønska + іменник | pønska + іменник | pønskende |
| pønsket + іменник | pønsket + іменник | den/det pønskede + іменник | pønskede + іменник | |
| den/det pønskete + іменник | pønskete + іменник | |||
Походження
gjennom lavtysk; fra fransk penser ‘tenke’Значення та вживання
sysle med planer om å gjøre noe;
gruble, spekulere
Приклад
- pønske på noe;
- pønske ut noe