Bokmålsordboka
putte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å putte | putter | putta | har putta | putt! |
| puttet | har puttet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| putta + іменник | putta + іменник | den/det putta + іменник | putta + іменник | puttende |
| puttet + іменник | puttet + іменник | den/det puttede + іменник | puttede + іменник | |
| den/det puttete + іменник | puttete + іменник | |||
Походження
jamfør engelsk putЗначення та вживання
- stikke eller legge (i noe)
Приклад
- putte noe i lomma;
- hun putter ballen i mål
- plassere
Приклад
- bli puttet i fengsel;
- de har puttet millioner inn i selskapet
- i golf: slå put
Приклад
- putte i hull tre