Bokmålsordboka
purre 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å purre | purrer | purra | har purra | purr! |
| purret | har purret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| purra + іменник | purra + іменник | den/det purra + іменник | purra + іменник | purrende |
| purret + іменник | purret + іменник | den/det purrede + іменник | purrede + іменник | |
| den/det purrete + іменник | purrete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
- rote eller stryke gjennom
Приклад
- purre seg i håret
- varsle, minne noen, etterlyse
Приклад
- purre på noen;
- purre på svar
Приклад
- bli purret klokka seks