Bokmålsordboka
pule
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pule | puler | pulte | har pult | pul! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pult + іменник | pult + іменник | den/det pulte + іменник | pulte + іменник | pulende |
Походження
fra dansk, jamfør eldre islandsk púla ‘støte til’; trolig beslektet med engelsk pull ‘dra’Значення та вживання
ha samleie (med);