Bokmålsordboka
pukke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pukke | pukker | pukka | har pukka | pukk! |
| pukket | har pukket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pukka + іменник | pukka + іменник | den/det pukka + іменник | pukka + іменник | pukkende |
| pukket + іменник | pukket + іменник | den/det pukkede + іменник | pukkede + іменник | |
| den/det pukkete + іменник | pukkete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk ‘slå’Значення та вживання
- slå sund stein
- dekke med pukkstein
Приклад
- pukke og gruse veien
- være steil og kranglevoren
Фіксовані вирази
- pukke på noestå steilt og hardnakket på noe
- de pukker på rettighetene sine