Bokmålsordboka
proviantere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å proviantere | provianterer | provianterte | har proviantert | provianter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| proviantert + іменник | proviantert + іменник | den/det provianterte + іменник | provianterte + іменник | provianterende |
Значення та вживання
skaffe seg matvarer;
utstyre seg med niste
Приклад
- de dro innom butikken for å proviantere til turen