Bokmålsordboka
protesjere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å protesjere | protesjerer | protesjerte | har protesjert | protesjer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| protesjert + іменник | protesjert + іменник | den/det protesjerte + іменник | protesjerte + іменник | protesjerende |
Походження
gjennom fransk; fra latin pro- og tegere ‘dekke’Значення та вживання
beskytte, ta seg av, hjelpe fram