Bokmålsordboka
proppe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å proppe | propper | proppa | har proppa | propp! |
| proppet | har proppet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| proppa + іменник | proppa + іменник | den/det proppa + іменник | proppa + іменник | proppende |
| proppet + іменник | proppet + іменник | den/det proppede + іменник | proppede + іменник | |
| den/det proppete + іменник | proppete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
- stappe (full);fylle (helt opp);overfylle
Приклад
- proppe seg med mat;
- han proppet hodene deres med reaksjonære meninger
- gjøre tett;stoppe, tette
Приклад
- proppe et hull