Bokmålsordboka
propagere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å propagere | propagerer | propagerte | har propagert | propager! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| propagert + іменник | propagert + іменник | den/det propagerte + іменник | propagerte + іменник | propagerende |
Походження
fra latin; jamfør propagandaЗначення та вживання
utbre eller drive propaganda for;
agitere for
Приклад
- propagere meningene sine