Bokmålsordboka
prolongere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prolongere | prolongerer | prolongerte | har prolongert | prolonger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prolongert + іменник | prolongert + іменник | den/det prolongerte + іменник | prolongerte + іменник | prolongerende |
Походження
av latin pro- og longus ‘lang’Значення та вживання
Приклад
- alle lærerne fikk prolongert tilsettingen sin
- utsette betalingsfristen for
Приклад
- prolongere en veksel