Bokmålsordboka
profetere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å profetere | profeterer | profeterte | har profetert | profeter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| profetert + іменник | profetert + іменник | den/det profeterte + іменник | profeterte + іменник | profeterende |
Походження
av profetЗначення та вживання
- forkynne et budskap fra en guddommelig makt
Приклад
- de profeterte at partiet ville tape