Bokmålsordboka
privilegere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å privilegere | privilegerer | privilegerte | har privilegert | privileger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| privilegert + іменник | privilegert + іменник | den/det privilegerte + іменник | privilegerte + іменник | privilegerende |
Походження
av latin privilegiumЗначення та вживання
gi forrett (1;
jamfør privilegert
Приклад
- det er uklokt å privilegere ett trossamfunn