Bokmålsordboka
prisgi
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prisgi | prisgir | prisgaprisgav | har prisgitt | prisgi! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prisgitt + іменник | prisgitt + іменник | den/det prisgitte + іменник | prisgitte + іменник | prisgiende |
Походження
etter tysk preisgebenЗначення та вживання
ofre, svikte, utlevere;
gjøre til et hjelpeløst bytte for
Приклад
- de var prisgitt naturkreftene