Bokmålsordboka
primsigne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å primsigne | primsigner | primsigna | har primsigna | primsign! |
| primsignet | har primsignet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| primsigna + іменник | primsigna + іменник | den/det primsigna + іменник | primsigna + іменник | primsignende |
| primsignet + іменник | primsignet + іменник | den/det primsignede + іменник | primsignede + іменник | |
| den/det primsignete + іменник | primsignete + іменник | |||
Походження
norrønt prímsigna; av middelalderlatin prima signatio ‘første merking’Значення та вживання
om norrøne forhold: gjøre korsets tegn over (som innvielse til dåpen)