Bokmålsordboka
preservere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å preservere | preserverer | preserverte | har preservert | preserver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| preservert + іменник | preservert + іменник | den/det preserverte + іменник | preserverte + іменник | preserverende |
Походження
gjennom fransk; fra latin pre- og servare ‘beskytte’Значення та вживання
beskytte (matvarer) mot forråtnelse;
ta vare på
Приклад
- saltet gjorde det mulig å preservere fisken